Зеленський підписав новий закон про ВПО: що зміниться для переселенців з жовтня 2026 року

Йдеться про Закон № 4924-IX «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ухвалений Верховною Радою на підставі законопроекту № 12301. Про це пише «Судово-юридична газета».

Необхідність комплексного оновлення законодавства автори пояснювали тим, що чинний закон змінювався 24 рази, ще понад 15 законопроектів пропонували нові поправки, а окремі положення закону вже не відповідали сучасному законодавству та міжнародним стандартам.

Новий Закон № 4924-IX стане основним нормативно-правовим актом, який регулюватиме права та свободи внутрішньо переміщених осіб з урахуванням актуальних викликів, пов’язаних із триваючою збройною агресією проти України, а також останніх змін у законодавстві. Одночасно з набранням чинності новим законом втратить чинність Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII, прийнятий у 2014 році.

Зокрема, стаття 5 нового Закону забороняє будь-яку дискримінацію внутрішньо переміщених осіб за фактом внутрішнього переміщення, а також за ознаками раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи віросповідання, політичних чи інших переконань, національного, етнічного чи соціального походження, громадянства, правового чи соціального статусу, віку, інвалідності, сімейного чи майнового стану, місця народження чи походження або за будь-якою іншою ознакою.

Крім того, ця стаття визначає, що взяття особи на облік як внутрішньо переміщеної не може бути підставою для обмеження її прав і свобод, гарантованих Конституцією України, законами та міжнародними договорами. Водночас статус ВПО може бути підставою для надання особі додаткових гарантій або пільг, пов’язаних із внутрішнім переміщенням та його наслідками.

Діти, які народилися після переміщення, не вважатимуться ВПО

Одним із найпомітніших нововведень стала зміна підходу до статусу дітей внутрішньо переміщених осіб.

Стаття 6 нового закону передбачає, що дитина, яка народилася після переміщення батьків або одного з них, не вважається внутрішньо переміщеною особою в розумінні цього Закону. Разом з тим держава забезпечуватиме підтримку внутрішньо переміщених осіб з урахуванням факту народження дитини після внутрішнього переміщення.

Таким чином, закон розмежовує поняття статусу ВПО та державної підтримки. Дитина не набуватиме статусу внутрішньо переміщеної особи лише тому, що її батьки мають статус ВПО, однак факт народження дитини враховуватиметься під час надання сім’ї відповідних заходів державної підтримки.

Довідку про статус ВПО замінить виписка з державної бази

Новий закон змінює систему державного обліку внутрішньо переміщених осіб. Її основою стане Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб.

Кожній внутрішньо переміщеній особі гарантується безкоштовний доступ до будь-якої інформації про неї, що міститься в базі даних, через електронний кабінет. Також передбачено взаємодію бази даних з іншими державними реєстрами та інформаційно-комунікаційними системами з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних. Саме на підставі цієї бази формуватиметься виписка, що підтверджує постановку особи на облік, факт внутрішнього переміщення та місце проживання. Документ можна буде отримати як у паперовій, так і в електронній формі, при цьому обидві форми матимуть однакову юридичну силу.

Закон також визначає новий порядок підтвердження факту проживання на території, з якої особа була змушена переміститися.

Основним підтвердженням стане інформація про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування). Якщо такі дані відсутні або не збігаються з місцем проживання, яке особа залишила, цей факт можна буде підтвердити іншими документами та (або) відомостями у порядку, який визначить Кабінет Міністрів України.

Водночас для осіб, які вже перебувають на обліку як внутрішньо переміщені, повторне підтвердження проживання не буде потрібне — достатньо відомостей з Єдиної інформаційної бази даних.

Закон встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у взятті на облік як внутрішньо переміщеної особи. Серед них — відсутність підтвердження проживання на території, з якої здійснено внутрішнє переміщення, надання завідомо неправдивих відомостей, відсутність обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, а також обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили, за злочини проти основ національної безпеки України або за статтею 436-2 Кримінального кодексу України.

Також визначено випадки, коли особу може бути знято з обліку. Це можливо як за його заявою, так і без неї, якщо особа, зокрема, виїхала за кордон на постійне місце проживання або без поважних причин відсутня на території України понад 90 днів поспіль або понад 180 днів сукупно протягом року, надала недостовірні відомості, добровільно повернулася до залишеного місця проживання або щодо неї набрав законної сили обвинувальний вирок суду за передбачені законом злочини.

Водночас особа матиме право повторно стати на облік після зміни обставин або оскаржити рішення про відмову в постановці на облік чи про зняття з обліку.

Нові гарантії для ВПО щодо кредитів та позик

Закон передбачає спеціальні гарантії для внутрішньо переміщених осіб, які після початку тимчасової окупації або бойових дій залишили своє місце проживання на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії. Зокрема, загальна сума відсотків за кредитним договором або договором позики не може перевищувати суму відсотків, нарахованих протягом строку, на який було надано кредит або позику, за мінімальною ставкою, визначеною договором.

Крім того, за невиконання або неналежне виконання такими внутрішньо переміщеними особами зобов’язань за кредитним договором або договором позики не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовується відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення та річних відсотків від простроченої суми, а також інші санкції майнового характеру. Документ зобов’язує кредитора здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором або договором позики протягом семи днів з дня отримання письмового звернення внутрішньо переміщеної особи. Якщо кредитор не виконає цей обов’язок, заборгованість вважатиметься автоматично перерахованою з наступного дня після закінчення семиденного строку.

Звільнення внутрішньо переміщеної особи від негативних наслідків порушення грошових зобов’язань не може бути підставою для відмови у наданні нового кредиту або позики.

Також стаття передбачає, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою таких зобов’язань, а також за відшкодування збитків, завданих внаслідок тимчасової окупації або бойових дій, покладається на державу або держави, які вчинили або вчиняють збройну агресію проти України, відповідно до норм і принципів міжнародного права.

Новий Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» вперше за 12 років комплексно оновлює підхід до державної підтримки, обліку та захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Відповідні зміни набудуть чинності 22 жовтня 2026 року.

Як писав Соцпортал, в Україні налічується 4,6 мільйона ВПО, і лише близько 80 тисяч живуть у місцях тимчасового розміщення. Соціальна підтримка також обмежена: виплати отримують далеко не всі. На думку представниці Офісу Омбудсмена Ольги Атуніної, держава не створила повноцінну інфраструктуру для тих, хто перемістився всередині країни. Тож не варто очікувати й масового повернення українців з-за кордону.

Підписуйтесь на наш канал на YouTube, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Відповідні новини читайте у розділі «Соціалка» на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу «Що там із соціалкою» у Viber або Telegram та до нашого пабліку у Facebook та Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGPT!