Кому і які надали пільги на час карантину

Крім заборон, частина норм повинні допомогти підприємствам і українцям максимально безболісно перечекати тимчасові обмеження.

Серед прийнятих нововведень, як пише УП, є наступні:

• Можна буде піти у неоплачувану відпустку, яка не буде рахуватись у загальний строк.
• Чиновникам перенесуть термін подачі електронних декларацій – з 1 квітня до 1 червня.
• Роботодавці можуть доручити працівникам, у тому числі державним, працювати вдома.
• Переселенцям не можуть скасувати довідку про взяття на облік чи припинити їхні соцвиплати, навіть якщо вони тривалий час відсутні.
• За несвоєчасну оплату комунальних послуг не можна буде нараховувати штрафи, відключати ці послуги, виселяти з житла.
• Лікарі та інші, хто зайнятий у боротьбі з вірусом, отримуватимуть додатково до двох зарплат. Також доплати передбачать для працівників, "які забезпечують життєдіяльність населення".
• Виплати субсидій не можна зупинити, їх мають продовжити автоматично, а коло отримувачів – розширити.
• Призупиняються виплати по іпотеці.
• Карантин буде в офіційному переліку форс-мажорною ситуацією. Це може стати в нагоді бізнесу, адже часто у різного роду договорах прописується, що сторона не несе відповідальності за його невиконання, якщо причиною став форс-мажор.
• Не каратимуть іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати чи продовжити термін перебування в Україні.
• Кабмін буде контролювати ціни на ліки, товари медичного призначення та соціально значущі.
• Безробітного реєструватимуть у перший же день після звернення і тоді ж призначатимуть допомогу по безробіттю.
• Розмитнення необхідних ліків та медичного обладнання буде пільговим.
• Держтендери, необхідні для протидії Covid-19, вивели з-під процедури публічних закупівель для їхньої оперативності. Також для них передбачена можливість стовідсоткового авансу.
• Скасовуються планові перевірки у сфері господарської діяльності.

Як видно, незважаючи на звільнення бызнесу від частини податків, оплатити працівникам вимушену відпустку підприємства не зобов'язали. За словами юриста Віталія Дудіна, більш сприятливим для працівників було б:

• отримати оплату за перебування в вимушеному простої (2/3 тарифної ставки). Втім, застосування цих норм невигідно роботодавцю, адже не всі з них мають достатні кошти. Держава могла б компенсувати витрати для деяких категорій роботодавців, наприклад, для малого бізнесу;
• отримати допомогу по непрацездатності (лікарняні) через оголошення карантину. Перешкодою для застосування другого варіанту є те, що карантин повинен бути накладений органами СЕС, які ліквідовані. Чи не є зрозумілим, можна вважати оголошення карантину Урядом таким страховим випадком.